Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Мазну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку.
2) Быстро сдѣлать что-либо.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L.
Постівка, -ки, ж.
1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку.
2) = покіс.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1.
