Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігумен

Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГУМЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГУМЕН"
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Змазуритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться, испачкаться. Вх. Лем. 420.
Маку́луватий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 185.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. XI. 522. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти. Ном. № 921.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник. Вх. Зн. 58.
Хапливий, -а, -е. Поспѣшный, торопливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГУМЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.