Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Навши́ршки, нар. = за́вширки.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли.
Райця, -ці, м.
1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський.
2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські.
Скот, -та, м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. Ум. ското́к, ското́чок.
Тиркання, -ня, с.
1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася.
2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ.
