Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить.
Визімуватися, -муюся, -єшся, гл. Перезимовать, прокормиться зимою. Вони виїхали, а кішка зосталася; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать.
Гепати, -паю, -єш, гл.
1) Ударять.
2) Падать съ шумомъ.
3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Запреща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запрети́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отрекаться, отречься. Оддай три карбованці! Так він запретивсь: ні, каже, я не брав та й годі!
Полицейник, -ка, м. = полиціян.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати.
