Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Висякатися, -каюся, -єшся, гл. Высморкаться.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму.
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Поприкладав (печатку) усім на лобі.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка.
