Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Ум. ботик.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Біга як дзиґа. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. . 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Здиха́нка, -ки, ж. Вздохъ. Ум. здиха́ночка. Тяжкі здиханочки.
Настиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. насте́ртися, -стеру́ся, -решся, гл. Домогаться, добиваться, добиться, настаивать, настоять. А щоб «Положеніе» читати, так цюю нема. Як роздали «Положеніе», так воно і спочиває чистеньке у волості, чи там де: нема таких..., щоб йому настирались. Це вже я настерся, щоб більшу (хату) робили, а то б ще менча була.
Неповорушно нар. Неподвижно, не шевелясь. Мойсей сидів неповорушно.
Скиба, -би, ж.
1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш.
2) Пластъ земли при паханіи. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Порізав кавуна на скибки. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім.
Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева.
