Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Зжовті́ти, -тію, -єш, гл. Пожелтѣть. Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка.
Киселик, -ку, м. Ум. отъ кисіль.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд.
