Височенько нар. Ум. отъ високо.
Допа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. допали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догорѣть.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Кукурудзяний, -а, -е. Кукурузный.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа.
Палити, -лю, -лиш, гл.
1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять.
2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби.
3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь).
4) Курить. Люлечки палити.
5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити.
Укоїтися, укоюся, -їшся, гл.
1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася.
2) (О дѣт.) Умочиться.
