Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Гіллюка, -ки, ж. = гілляка.
Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ.
Заброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Замочиться въ водѣ, запачкаться, ходя по грязи. А дівчина з лісу йде та й заросилась, та й забродилась.
Зелене́нько
Кавалер, -ра
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Слимаковий, слимачковий, -а, -е. = слимачий. Слимакови шкорупки.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.