Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імення

Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Доко́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. докопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докапываться, докопаться. Силою води не докопаєшся. Ном. № 1088.
Єнера́льний, -а, -е. Генеральный.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Кормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Кормиться. Ном. 10105.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Угнавець, -вця, м. = вугнавець. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.