Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?
Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Дошку́ркий, -а, -е. = дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то разсядеться тіло й шкурка.
Загри́вий, -а, -е. Имѣющій бѣлую масть вокругъ шеи (о птицахъ и четвероногихъ животныхъ). Загривий гусак. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний.
Змикати, -ка́ю, -єш, сов. в. зімкнути, -кну, -неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Зомкнуло пальці. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула.
Морща́к, -ка, м. = порося морське.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Халаш, -ша, м.
1) Шалашъ.
2) = хата.
