Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імення

Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати. Мил. 43.
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою. К. ДС. 7.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91.
Роздавити, -ся. Cм. роздавлювати, -ся.
Тетеручка, тетерю́чка, -ки, ж. Самка тетерева. Н. Вол. у.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.