Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імення

Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Коробен, -бна, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Молоди́ти, -джу, -диш, гл. Молодить, придавать видъ молодости. Ні літ вона, ні спеки не боїться, бо молодить її пекельна тьма. К. ПС. 123.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Позачісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Зачесаться (о многихъ). Дивись, як гарно всі дівчата позачісувались, а ти патлата. Харьк. у.
Порипатися, -паюся, -єшся, гл. Походить то входя, то выходя и скрипя дверью.
Росторгати Cм. росторгувати.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.