Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імення

Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕННЯ"
Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Повпрохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Упросить кого впустить въ хату (многихъ). Повпрохувалися в хату погрітись. Волч. у.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися. ХС. IV. 16.
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Це. Cм. Се.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.