Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменитий

Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНИТИЙ"
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Лапатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] лапну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Щупаться, касаться, коснуться, дотрогиваться, дотронуться.
Надрукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать. Надруковано сю книгу вже давно. Оттут він ввесь, хоч надрукуй. Шевч. 463.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. обмовонька, обмовочка.
Паділ, -долу, м. Долина, юдоль.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. K. ЧР. 3.
Різничий, -а, -е. = різницький. Різничий обух. Г. Барв. 27.
Сердак, -ка, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками. Гол. Од. 68. Kolb. I. 35. Шух. I. 126. 128.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.