Коханка, -ки, ж.
1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе.
2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Навстопу́житись, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, стать дыбомъ. Волосся в мене на холові... навстопужилося.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
Перекабатитися, -бачуся, -тишся, гл. Перекувыркнуться.
Підмостка, -ки, ж.
1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки.
2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Рибаска, -ки, ж. Торговка рыбой.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача.
