Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імено

Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНО"
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Дри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дѣлать судорожныя движенія, содрогаться. Зарізав барана, — і не дриґався. Н. Вол. у.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.
Наза́ді нар. Сзади; прежде. Коли б (той) розум наперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406.
Первозім'я, -м'я, с. Первый санный путь.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.
Сухарець, -рця, м. Ум. отъ сухарь.
Цифра, -ри, ж. 1) Цифра. 2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ. Гол. Од. 79.
Чернушечка, -ки, ж. Ум. отъ чернушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.