Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменувати

Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАТИ"
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Кошикарь, -ря́, м. Корзинщикъ. Желех.
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673. Оттак! не бродячи качку піймав. Ном. № 1648. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Левиц. І. 141. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Перейменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать. Наші хуторі перейменували в село. Стор. II. 102.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Титло, -ла, с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми. Шевч.
Точно нар. Точно.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане. Черн. г.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Ном. № 4848. Обідрав її до шнириночки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.