Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Позахлюпувати, -пую, -єш, гл. Забрызгать (во множествѣ). Де це ви так сорочки позахлюпували?
Пчілка, -ки, ж. Ум. отъ пчола.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий.
