Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.

Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.

Лихи́й, -а́, -е́ 1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Лиха доля і під землею надибає. Ном. № 1728. бути лихої во́лі, лихим духом дихати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Св. Л. 287. На дитину лихим духом дише. Грин. III. 304. буде лихий світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. Св. Л. 184. 2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ном. № 2867. По ярмарку лихий торг. Посл. бути лихим на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. Вас. 209. лихий на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. Мнж. 155. 3) Ветхій. Лихий сірячок. 4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Шевч. 79. Лихий їх зна, що там робили. Котл. Ен. Иногда: лихи́й-необачний. От, нахилився, а він, лихий-необачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. Рудч. Ск. I. 117. к лихій матері! Къ чорту! 5) лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Єв. Л. VI. 9. Романе! лихим живеши, литвином ореши. Ном. № 662. 6) лиха година. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. Ном. № 2310. щоб тебе не минула лиха година! (Проклятіе). Ном. № 3746. Буде тепер мені лиха година від моєї пані. Г. Барв. 314. 7) лиха напасть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. 152. 8) лихі о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! Ном. № 8359. 9) лихий час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ном. № 8362. Ум. лихе́нький, лихесенький. Єсть у мене коник вороненький, — перескоче ті чари лихенькі. Чуб. V. 1197. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький. Гол. І. 89.

Покупчитися, -чуся, -чишся, гл. Поторговать. Вх. Лем. 452.

Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).

Пузиревий, -а, -е. Пузиревим салом намазують шиї волам.

Розсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл. 1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк. 2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у. 3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж. 137. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. Ном. № 12156. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Чуб. V. 908. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Грин. III. 241. Де ударить, то розсядеться й шкурка. Чуб. V. 595.

Химерити, -рю, -риш, гл. 1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142.

Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.

Чернило 1, -ла, с. = чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише. Ном. № 6086.