Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменинник

Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНИННИК"
Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Грі́зен и грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. МУЕ. ІІІ. 136. Здрігнеться од його грізного голосу. К. ЧР. 219. Тую галеру з грізної гармати привітайте. АД. І. 217.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87.
Росплоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росплоди́тися, -джуся, -дишся, гл. Расплаживаться, расплодиться, развестись. Як би їх (чортів) грім не бив та вовки не виїдали, то їх би такого росплодилося, що й світу не було б видно. Чуб. І. 52.
Талапнути, -ну, -неш, гл. Ударить, треснуть. Підійшов медвідь до вепра, як талапне єго позавуш. Гн. І. 164.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.