Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імела

Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕЛА"
Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Підпалкувати, -ку́ю, -єш, гл. = підпалакати. Вх. Лем. 449.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Посуда, -ди, ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288.
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.