Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імела

Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕЛА"
Баєвий, -а, -е. Сдѣланный изъ баї (Cм. бая). Приходила і ся сюди в червоній юпочці баєвій. Котл. Ен. I. 19.
Вершина, -ни, ж. 1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі. Макс. 2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки. Стор. II. 258. 3) = вершок 2.
Вовкулак, -ка, вовкулака, -ки, м. Оборотень, принявшій видъ волка. Перекинувсь через пеньок.... і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.
Підпасти Cм. підпадати.
Приходень, -дня, приходець, -дця, м. = прихідько.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Рудявина, -ни, ж. Ржавое болото.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.