Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Ум. Горбате́нький.
На́ров, -ву, м. = норов.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога.
Позагризати, -за́ю, -єш, гл. Загрызть (многихъ). Ваші собаки вже скоро позагризають наших.
Поминальниця, -ці, ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина. Лучина, Дмитрова, Михайлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику «на часточку» и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. Вони понабірали за пазуху піску.
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Притарабанити, -ню, -ниш, гл. Притащить. Притарабанили скриню.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
