Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурун

Бурун, -на, м. 1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146. 2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУН"
Безпашпортний, -а, -е. Безпаспортный. Грин. ІІІ. 569.
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр. Грин. ІІІ. 409, 410.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся. Лавр. 32.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Іконний, -а, -е. Иконный. МВ. IІI. 91.
Магни́тий, -а, -е. Болѣзненный, слабосильный. Магнита дитина. Магнитий віл, відей, що не їсть. Камен. у.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Поєднати, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.