Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурун

Бурун, -на, м. 1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146. 2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУН"
Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Повторне нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море. К. ЦН. 178.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Радий, -а, -е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Левиц. І. 34. Чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. № 5386., Ум. раденький, радесенький. Шевч. 2 54. Раденький, що дурненький. Ном. № 12674.
Ростопаш, -шу, м. ростопашка, -ки, ж. Раст. чистотѣлъ, Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.