Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з

З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. І. ПЙО. І. 366. 2) Изъ. Вийшов з води. Єв. Мр. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35). 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З"
Відкупний, -а, -е. Откупленный, выкупленный. відкупні куми. Мужчина и женщина, которые, въ случаѣ если дѣти въ семьѣ мрутъ, для сохраненія жизни ребенка, приглашаются его родителями (черезъ шесть недѣль послѣ его рожденія и уже послѣ крещенія) быть второю парою кумовьевъ, при чемъ кумъ даетъ деньги, кума — крижмо; впослѣдствіи ребенокъ родителями выкупается у этихъ кумовьевъ. Мил. 22. Мнж. 183.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Ном. № 622. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. Шевч. 504. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. МВ. ІІ. 8. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. Макс. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить. Макс.
Уставити Cм. уставляти.
Хилкий, -а, -е. Гибкій, легко нагибающійся. Хилку лозинку і снігирь зігне. Ком. Пр. № 773.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.