Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журовець

Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРОВЕЦЬ"
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.
Не-до-ладу, нар. Не такъ какъ слѣдуетъ; некстати. Чуб. І. 271. Не-до-ладу що зробив. Ном. № 7579.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Потопнути Cм. потопати.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.
Чудовно нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила. К. ЦН. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.