Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жура 2

Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРА 2"
Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Граматик, -ка, м. 1) Грамматикъ. 2) Ученикъ третьяго изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Насміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Політуха, -хи, ж. Летающая (эпитетъ мухи). А я муха полетуха. Грин. III. 666.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Прилучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. прилучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Присоединяться, присоединиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 217. 2) Случаться, случиться. Ой не п'ються пива-меди, не п'ється вода, — прилучилась з чумаченьком у степу біда. Шевч. 535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.