Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жрець

Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять. Шевч. 607.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖРЕЦЬ"
Зшукатися, -каюся, -єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була. Харьк.
Каниця, -ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
Клепець, -пця́, м. 1) = клепач 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині. Лукаш. 129.
Навдога́д нар. Чтобы догадались. Навдогад буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Призвістити Cм. призвіщати.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Тверезо нар. Трезво. К. Бай. 153.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.