Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жрець

Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять. Шевч. 607.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖРЕЦЬ"
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо. Чуб. V. 850.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе. Желех.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл.зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Наплести́ Cм. наплітати.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность. Желех.
Покрівний, -а, -е. Относящійся къ празднику Покрова.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.