Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтюх

Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЮХ"
Бачущий, -а, -е. = бачучий Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. Ромен. у. Полт. г. 2) Молоко, молочные продукты. Хата 182. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Екатер. г. Ум. Ді́йвечко.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Копилча, -чати, с. = копил 8. Угор. и Желех.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців. Єв. Л. XIII. 1.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.