Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка.
Дя́тини, -тин, ж. мн., также Ум. дятинки. Обычай: на третій день Христова Воскресенія, послѣ обѣдни раздавать бѣднымъ куски освященныхъ пасхи, мяса, колбасъ и яйца.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Помірятися, -ряюся, -єшся, гл. Смѣриться.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл.
1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала.
2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру.
Чмара, -ри, ж. Призракъ, привидѣніе? У! чмарою так і лізе! Так і сичуться до нас, як чмара та.
