Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтопуз

Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТОПУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТОПУЗ"
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Голоцюцьок, -цька, м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150.
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане! Рудч. Ск. II. 203.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Обвозити, -жу, -виш, сов. в. обвезти, -зу, -зе́ш, гл. Обвозить, обвезти.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Розморщити Cм. розморщувати.
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТОПУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.