Басаринка, -ки, ж. и басаринок, -нку, м. 1) = базаринка. 2) Прибавка, къ платѣ. «Запродайте мені свою землю». — Та я вже запродав. — «Та я вже вам басаринку карбованця наділю». 3) Отработокъ, помощь работою, доставляемая половинщиками. Є тут з пашах заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють.
Ворін, -рона, м. Воронъ. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Засві́дче́ння, -ня, с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Піди, хай піп дасть засвідчення.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ).
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш?
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком.
Пустка, -ки, ж.
1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка.
2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества.
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Туй I нар.
1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати.
2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Він, здається, туй-туй умре.