Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтіти

Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТІТИ"
Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Карапаня, -ні, ж. = карапавка. Желех.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Липоватиця, -ці, ж. = липковиця. Вх. Лем. 432.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Пороздроблювати, -люю, -єш, гл. Размельчить (во множествѣ).
Поширочити, -чу́, -чи́ш, гл. = поширити.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.