Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архимандри́т, -та и архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Н. Вол. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Н. Вол. у. Щось люде дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють. Черниг. у.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Телесуватися, -суюся, -єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону. Мнж. 193. Мкр. Г. 27.
Шахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. Н. П. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі гріхами.... людей шахрували. Гн. II. 72.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ. Лубен. у.