Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жировитий

Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Н. Вол. у. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРОВИТИЙ"
Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Заробля́щий, -а, -е. Живущій заработками. Я зароблящий чоловік. Н. Вол. у.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Шаркнути, -ну, -неш, гл. Провести по косѣ лопаткой. О. 1861. X. 33. Шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Греб. 401.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.