Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виладнати, -наю, -єш, гл. 1) Привести въ порядокъ. 2) Починить. 3) Приготовить, снарядить.
Відтерплювати, -люю, -єш, сов. в. відтерпіти, -плю, -пиш, гл. Вытерпливать, вытерпѣть за что либо. За все ми одтерпіли. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Осіяти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Пообпоганювати, -нюю, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав. Котл. Ен. І. 6.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл. 1) Растворять, растворить тѣсто. 2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило. 3)губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці. Ном. № 2378. 4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить. Ном. № 6576.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).