Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Похідня, -ні, ж. Перекидной мостикъ, напр. отъ берега до барки, до мельницы, и т. п.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ.
Слугиня, -ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала.
Цундрина, -ни, ж. = цундря.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.