Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укріпити

Укріпити Cм. укріпляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРІПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРІПИТИ"
Безлапий, -а, -е. Не имѣющій лань. Шейк. 216.
Гарасікуватися, -куюся, -єшся, гл. Браниться, спорить. Вх. Зн. 9.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою. Грин. II. 320. Мнж. 155.
Нечистий, -а, -е. 1) Нечистый, грязный. 2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРІПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.