А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. І багата, і хороша, хто погляне — ахне.
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Ум. височок.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Паруха, -хи, ж.
1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Cм. колотуха.
2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи.
Підрубати, -баю, -єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде?
