Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався.
Є́рик, -ка, м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лима́нами, болотами, пла́внями.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Знизу нар. Снизу. Подай нам. Господи, з неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? Напою я кониченька з повного відерця. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя.
2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях.
3) Махровый. Моя врода — повная рожа.
4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір.
Позмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и змалювати, но во множествѣ.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Горить, як за умерлого душу.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.
