Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жертка

Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРТКА"
Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева) Вх. Лем. 445.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Цоркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цоркнути, -кну, -неш, гл. 1) = цокати, цокнути. Угор. 2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.