Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа! Грин. І. 77.
Бразолійник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варятъ сандалъ.
Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл. 1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Стор. І. 206. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. Рудан. І. 22. 2) Отрабатывать, отработать пахотой. Херс. г.
Оббризкувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зкати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Шух. І. 106, 238. Годуют курочки, таких наскладали покладків. Гн. II. 205.
Потужно нар. Сильно, мощно, могущественно. Одна струна дзвенить потужно в мене, мов те перо орлине против бурі. К. Бай. 11. Як потужно, як безмірно можно любити. Г. Барв. 496.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.