Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабука

Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБУКА"
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Жадли́вість, -вости, ж. = жадання.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці. МУЕ. III. 24.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Охрипнути, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму. Шевч.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus. Вх. Пч. II. 14.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.