Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Пачесовачка, -ки, ж. Щетка съ болѣе тонкими зубьями для расчесыванія льна. Вх. Уг. 249.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. ПЙО. І. 500. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Сквир. у. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Волын. г. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза. Левиц. І. 76. 2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю. Чуб. І. 221.
Совітати, -та́ю, -єш, гл.кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Чепуруха, -хи, ж. 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Н. Вол. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Cм. чепурка. 2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.