Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимагати, -гаю, -єш, сов. в. вимогти, -можу, -жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. І. 318.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.