Буртниця, -ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Ґзимс, -су, м. Карнизъ.
Ді́рка, -ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ум. Ді́рочка. Без мене і дірочки малої нікому затулить.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. На твій гнів не заплели хлів.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника.
Цюприк, -ка, м. Верхушка.