Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боргувати, -гую, -єш, гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. ІІІ. 575.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать. Желех.
Москалі́вна, -ни, ж. 1) Дочь великоросса. 2) Дочь солдата. Чи не москалівна? так же, казали, у москаля дочка вмерла. Мир. ХРВ. 8.
Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ. Остер. у. Рк. Левиц.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.