Віджити Cм. відживати.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Писав, писав, та чим иншим запечатав. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Звереснув та й побіг.
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Пороспадатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспастися, но во множествѣ. Скелі пороспадалися.
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались.
2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Ухо причувалось.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився.
Свідомість, -мости, ж.
1) Знакомство. По свідомости це я вас наділив. Для мене усе зроблять по свідомости.
2) Сознаніе.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Хавтурник, -ка, м.
1) Взяточникъ.
2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.