Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся).
Трухцем нар. Рысцой.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса.