Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Гроба́к, -ка́, м. Червякъ, личинка насѣкомаго. І квасницю гробак гризе. Ум. Гробачо́к.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Доя́рка, -ки, ж. Доильщица. Стала за доярку до корів.
Їднати, -ся, -наю, -ся, -єш, -ся, и пр., гл. = єднати, -ся и пр.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок.
Насіда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Нападать, напускаться. Чого ти насідаєшся на мене?
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ум. незгодонька.
Повіт, -ту, м.
1) Уѣздъ. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті.
2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.