Байдуже нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Байдуже паски, аби порося! Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Ум. байдужки, байдужечки. А мені про те й байдужечки. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки.
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чи воно яка князівна, чи королівна.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2.
Псякування, -ня, с. Брань.
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл.
Стеребкатися, -каюся, -єшся, гл. Вскарабкаться. Насилу стеребкався Харько на віз.
Чомусь нар. Отчего-то. почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється.