Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Осілість, -лости, ж. Осѣдлость.
Передплатник, -ка, м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Старезний, старенезний, -а, -е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, стара-старенезна. МВ. ІІ. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний. Гн. II. 64.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.