Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Вітриця, -ці, ж. = вітериця.
Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.
Чимало нар. Порядочно, довольно много, значительно. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло, і в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Ум. чималенько.