Ділання, -ня, с. Дѣйствіе.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок.
Катерга, -ги, ж. = каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Ле́лька, -ки, м. = лельо.
Нешлюбний, -а, -е. Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ).
Обманити Cм. обманювати.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Школярство, -ва, с.
1) Школьничество.
2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало.
