Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібцювати

Дрібцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБЦЮВАТИ"
Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Бляхувати, -хую, -єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатер. у. 3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. І. 38.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1. Вх. Лем. 433.
Попаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. 1) Спариться (о многихъ). 2) Вступить въ бракъ (о многихъ).
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Скончитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = скінчитися. Постой, милий, не женися, ще я не скончилась. Чуб. V. 459.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Схрестити, -щу́, -стиш, гл. Скрестить. Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки. МВ. ІІ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.