Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли).
Вішало, -да, с. Вѣшалка для платья. Где ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2.
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
На́взвиш нар. Выше.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка.
Порозстригати, -га́ю, -єш, гл. Разстричь (многихъ).
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.