Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрантогуз

Дрантогу́з, -за, м. Оборвышъ. На городі кукуруза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межилюде. Чуб. V. 1180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТОГУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТОГУЗ"
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Окреслити Cм. окреслити.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися. ХС. IV. 16.
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНТОГУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.