Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. ЗЮЗО. І. 139. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Заві́рити Cм. завіряти.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Одинак, -ка, м. = одинець.
Підрунитися Cм. підрунюватися.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. К. XII. 96. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. Шевч. 603. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. Гліб. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Мкр. Н. 32. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього. МВ. (О. 1862. III. 39).
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.