Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.
Залізя́нка, -ки, ж. Желѣзная дорога. Їхав там, де проходить ота залізянка, що бігають прудко. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Нагоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть.
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.
Повиплачувати, -чую, -єш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усе вже повиплачував, що винен був.