Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Клепаня, -ні, ж. = капелюха. Гол. Од. 69. Шух. І. 137.
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом. К. ПС. 39.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. Ном. № 13247. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась. Н. п.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.