Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Роскушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роскуси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раскусываться, раскуситься.
Схарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться и сразу податься, остановиться (о животныхъ). Коні підїхали під село і схарапудились в царині. Де не взявся сірий вовк.... отара схарапудилась, сипнула вбік.
Тисячостежковий, -а, -е. Имѣющій тысячу дорогъ, тропинокъ. Перед очима тисячостежковий шлях за пороги.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя.