Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ. Камен. у.
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький. Мил. 216.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный. К. НС. 39.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.
Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127. 3)до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь. Вх. Зн. 82.