Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Жгут, -та, м. = джгут.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Оповіщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. оповіститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Объявлять, объявить о себѣ, являться, явиться. Я піду оповіщуся у волость. 2) Заявлять, заявить. Пішов до попа оповіщатися, що думка сина женити. Черн. г. Оповіщуся старостою, старшиною та, й до мирового. Н. Вол. у.
Смеркання, -ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Ном. № 2230. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні. Н. п.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г. 2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка. Чуб. IV. 683.