Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. ЗОЮР. І. 70. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали). Мир. ХРВ. 91.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть. Шух. I. 15.
Снопик, -ка, Ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.