Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь. Желех.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Зоставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зоставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Сахарниця, -ці, ж. Сахарница. Левиц. І. 368.
Сиротина, -ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. Ум. сиротинка.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Унімати, -маю, -єш, сов. в. уняти, уйму, -меш, гл. 1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало. КС. 1882. XII. 488. 2) Понимать, понять, раздирать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв — чи бились, чи як, і хто з ким. Новомоск. у.