Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Оступати, -па́ю, -єш, сов. в. оступити, -плю́, -пиш, гл. = обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Ном. Турки, татари город оступили. Чуб. І. 161.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ. Шух. I. 174.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Пообдаровувати, -вую, -єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує. Черниг. у.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 1 і 144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209.