Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Умер той дід, поховали, відпоминали. Одпоминають попи мою душу.
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною.
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Ковпак, -ка, м.
1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак.
2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Ум. ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Одначе він з себе дуже показний, здоровий.
Семянин, -на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям.
Черевичний, -а, -е. Башмачный.