Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.  
Захлынатыся, -наюся, -єшся с. в. захлынутыся, -нуся, -нешся,, гл. Захлебываться, захлебнуться, поперхнуться. Не вспила збрехаты — захлынулася. Уман. у. Пекельний цербере! гарчи і захлинайся. К. Дз. 57.
Зачита́ти, -та́ю, -єш, гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали. Шевч. 439.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Перерубування, -ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті. Ном. № 12988.