Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догинання

Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГИНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГИНАННЯ"
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Поляпас, -са, м. = ляпас. Поляпаса дати. Ном. № 3853.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Призвістити Cм. призвіщати.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГИНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.