Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Затокоті́ти, -чу́, -чеш, гл. О сердцѣ: забиться. Дуже затокотіло в його грудях серце, глянувши на рідне село. Стор. МПр. 51.
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Грин. І. 99. Скинув одіж. Грин. І. 104.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. оруженько. Мет. 239.
Осточортіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Ном. Як ти мені осточортіла. Ном. № 2742.  
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Роспрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Распрощаться, проститься. Распрощалась душа з тілом. Чуб. V. 741.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко. Ном. № 10387.