Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгохвостий

Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОХВОСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОХВОСТИЙ"
Вихвалка, -ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. КС. 1883. XI. 500. При.... вихвалках.... своєю силою. Мир. ХРВ. 156.
Двійця, -ців, с. = Двійнята.
Доцу́плювання, -ня, с. Дотаскиваніе какого-либо предмета.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти. ХС. III. 62.
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула. Сим. 226.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ. Гол. Од. 68. Kolb. І. 43.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Соснонька, сосночка, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОХВОСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.