Винюхувати, -хую, -єш, сов. в. винюхати, -хаю, -єш, гл.
1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала.
2) Пронюхивать, пронюхать.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Коминок, -нка, м.
1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2.
2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ.
Кохання, -ня, с.
1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Минулося моє кохання, моє женихання.
2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав.
3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі.
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. . У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє.
Ревнява, -ви, ж.
1) Ревъ.
2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву.
Тріщ, -ща, м. = тирч.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів.
