Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Гостроспи́нний, -а, -е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Дерев'яни́й, -а́, -е́. 1) Деревянный. К. ЧР. 81. Дерев'яна стіна. Ком. II. 52. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я. Чуб. V. 1135.
Омурати, -раю, -єш, гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. ІІ. 242.
Позасуджувати, -джую, -єш, гл. Засудить, осудить (многихъ). Куди ж їх позасуджували? — Аж у Сібір. Васильк. у.
Попереплачувати, -чую, -єш, гл. Переплатить (во множествѣ). Ми за цю землю панові багато вже грошей попереплачували: більш десятка год платимо. Полт. у.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.